СХВАЛЕНО                                                                                                                                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою                                                                                                               Директор Суховільського ЗДО  «Дитяча планета»                                                                                                                                                    Марія Чиж                                        

(протокол № 1  від  31 .08.2023)  

«31» серпня 2023 р.

Зміст

РОЗДІЛИ:

Розділ 1. Аналіз діяльності ЗДО за навчальний рік з визначенням річних завдань на майбутній період……………………………………………………….3

Розділ 2. Діяльність структур колегіального управління…………………….16

Розділ 3. Організаційно-педагогічна діяльність……………………………….38

Розділ 4. Адміністративно – господарська діяльність…………………………40

Розділ 5. Внутрішня система - оцінювання якості освітньої діяльності……..55

ДОДАТКИ:

Додаток 1. Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації……………………………………73

Додаток 2. План-циклограма внутрішньої системи оцінювання (контролю)

якості освітнього процесу……………………………………………………77

Додаток 3. Плани-циклограми внутрішньої системи оцінювання (контролю) якості процесів функціонування: охорона праці, безпека життєдіяльності, пожежна безпека, цивільний захист, медичне обслуговування, організація харчування……………………………………………………………………104

Додаток 4. План заходів з охорони праці та безпеки……………………126

Додаток 5. План роботи на літньо-оздоровчий період…………………129

Додаток 6. План заходів з охорони дитинства……………………………135

Додаток 7. План спільної роботи закладу дошкільної освіти та закладу загальної середньої освіти (на основі угоди про співпрацю)……………139

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДО ЗА

НАВЧАЛЬНИЙ РІК З ВИЗНАЧЕННЯМ РІЧНИХ ЗАВДАНЬ НА МАЙБУТНІЙ ПЕРІОД

Суховільський заклад дошкільної освіти «Дитяча планета» — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Дошкільний заклад здійснює освітню діяльність відповідно до Статуту, колективному договору, річному плану роботи, освітньої програми закладу.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

Суховільський ЗДО «Дитяча планета»:

•       задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти;
•       забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти;
•       створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
•       формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
•       сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей;
• здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю;
•       є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку;
• додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;
•       здійснює інші повноваження відповідно до статуту дошкільного навчального закладу.

Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях.

На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України

«Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково- педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту».

Нормативно-правове забезпечення

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-  zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/normativo-pravovi-akti

Закон України:

• Про освіту
•             Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану
• Про правовий режим воєнного стану (стаття 15 п. 44)
•             Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану

Листи МОН:

• Про методичні рекомендації 31 серпня
•             Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні
• Планування роботи закладу дошкільної освіти від 31 серпня  2023 р.

№ 1

•             методичні   рекомендації   про   окремі   питання  діяльності   закладу дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році від 31 серпня 2023 р.

№ 1

•             Щодо   особливостей   застосування  норм  трудового  законодавства, дистанційної форми роботи під час дії правового режиму воєнного стану
•             Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану
•             Щодо відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану
•             Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні
•             Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб
• Про перенесення атестації педагогічних працівників
•             Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання
•             Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками.

З 24 лютого у зв'язку з воєнним станом садочок був переведений в онлайн   формат, тобто на дистанційну освіту. Працівники працювали в дистанційному режимі.

Діяльність закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти: створення належних умов для отримання дітьми дошкільної освіти, забезпечення дієвості особистісно орієнтованої освітньої

системи та реалізація принципів демократизації, гуманізації та індивідуалізації, інтегративності педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі.

Річний план 2022-2023 н.р. передбачав вирішення колективом таких завдань:

1. Формування у дітей природодоцільницького світогляду, в основі якого – усвідомлення дитиною себе як частки природи, відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї та внаслідок її дій у довкіллі.
2. Розвиток емоційно-естетичного сприймання та ціннісного ставлення до краси навколишнього світу, формування уявлень про різні види мистецтва та їх характерні особливості, розвиток творчих здібностей і збагачення індивідуального художньо-естетичного досвіду кожної окремої дитини.
3. Продовжити формувати здоров’язберігаючу компетентність дітей шляхом активізації рухового режиму та забезпечення доступних знань та умінь про здоровий спосіб життя.

Виконуючи завдання намічені у річному плані за 2022-2023 н.р., педагогічний колектив закладу намагався створити найсприятливіші умови для успішного розвитку, навчання та виховання дітей. Заняття було провідною, але не єдиною формою навчання дітей. На заняття виносився лише основоположний зміст програми, який знаходив своє продовження в цільових прогулянках, екскурсіях, іграх, пошуково-дослідницькій діяльності. В роботі з дітьми використовувались як традиційні так і нетрадиційні підходи.

Педагоги використовували в своїй роботі з дітьми різноманітні виховні технології, такі як: психотехнології, різноманітні ігрові технології, проективні діагностики. Поміж багатьох інноваційних технологій у системі дошкільної освіти, що спрямовані на реалізацію особистісно – орієнтованого підходу, найхарактернішою є проектна методика навчання. Проектне навчання завжди орієнтоване на самостійну активно – пізнавальну практичну діяльність дитини під час розв’язання особистісно – значущих проблем. Проектування сприяє підвищенню пізнавальної активності дітей, набуття ними досвіду продуктивної діяльності, колективної праці тощо. Участь у побудові та реалізації проекту дає дитині можливість експериментувати, синтезувати набуті знання і вміння, розвивати свої творчі здібності та комунікативні навички.

Протягом 2022 – 2023 н.р. педагоги закладу продовжували ефективно використовувати та впроваджувати у роботі з дітьми метод проектів. В основу методу покладена ідея, що будь-яка освітня діяльність повинна бути спрямована суто на результат, досягнення якої має здійснюватися спільною роботою дитячого колективу і педагога. При цьому всі дійові особи працюють над єдиною темою.

Впроваджуючи інноваційні технології в практику роботи з дітьми педагоги проводили тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні, сюжетно – динамічні заняття в залежності від освітніх ліній, обраного напрямку, що забезпечує високу продуктивність діяльності дітей. Під час таких занять діти розкуті, емоційні, сприймають і вирішують різноманітні пізнавальні та проблемні завдання, дають відповіді на запитання, самостійно роблять висновки та узагальнення, висловлюють судження.

Дієвою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня педагогів є, було і залишається методичне об’єднання. Педагоги нашого закладу приймали активну участь у даних заходах, під час яких ділилися досвідом, отримували нові знання.

Планування контролю за станом освітнього процесу в дошкільному закладі було системним, відповідало річним завданням закладу та було спрямоване не лише на виявлення недоліків, а й на глибоке вивчення стану навчально-виховного процесу з метою його удосконалення, надання своєчасної допомоги вихователям.

Вивчення стану життєдіяльності дітей традиційно проводилось у вигляді контролю за навчально-виховною роботою, який передбачає одну фронтальну перевірку старшої групи та дві тематичні перевірки.

Оперативний контроль передбачав перевірку дотримання правил внутрішнього порядку, стану ігрових приміщень, рівень створення навчально-ігрового середовища, обладнання куточків для театралізованої діяльності, стан батьківських куточків, стан документації, рівень планування, дотримання рухового режиму в процесі перебування в дитячому садку, використання коригуючи вправ, робота з фізичного виховання, форми роботи з мовлення, санітарний стан груп.

Відповідно до річного плану роботи ЗДО протягом року проводилась ретельна робота з охорони життя та здоров’я дітей, та запобігання дитячого травматизму. Ці питання знаходяться на постійному контролі адміністрації дошкільного закладу, обговорюються на педагогічних радах, виробничих нарадах, батьківських зборах. Нещасних випадків з дітьми під час навчально- виховного процесу не було. Цьому сприяла розташована в батьківських куточках і постійно поновлювана інформація щодо попередження різних видів травмування дітей, різноманітні форми роботи з дітьми: заняття, бесіди, дидактичні ігри, цільові прогулянки тощо, за допомогою яких у дітей формувались уявлення про можливі небезпечні ситуації, відпрацьовувались стереотипи поведінки в умовах загрози та виникнення небезпечних ситуацій. Результат роботи – відсутність травматизму дітей.

На   достатньому   рівні   проводяться    традиційні   щорічні   заходи:

«Тиждень безпеки дитини», «Тиждень знань з основ безпеки дитини»,

«Місячник цивільного захисту», під час яких мали місце цікаві форми роботи з дітьми, батьками, працівниками з різних розділів безпеки життєдіяльності.

Велику увагу протягом навчального року колектив дошкільного закладу приділив формуванню здоров’язберігаючої компетентності дітей. У кожній віковій групі наявний листок здоров’я вихованців, згідно з яким проводиться маркування меблів, здійснюється індивідуальний підхід під час фізкультурно-оздоровчої роботи. Ефективність оздоровчих заходів визначалася тим, що поєднувалася тривала комплексна інтенсивна оздоровчо-профілактична робота з корекційно-педагогічними заходами в умовах звичайного режиму життя дошкільників.

З 1 січня 2022 року відбудуться кардинальні зміни харчування у всіх навчальних закладах України, також і у нашому.

З 1 січня 2022 року набирає чинності постанова №305 Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у навчальних закладах та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». В основу цієї сили входить більше фруктів, риб, овочів – менше солі, цукру, хліба. Консервація, ковбасні, кондитерські вироби – заборонені у навчальних закладах та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

Система та процес харчування востаннє змінювався 21 рік тому, часткові зміни розпочалися ще два роки тому. МОЗ рекомендує ці зміни почати з сімейного харчування, тож дитині буде легше адаптуватися. Нездорове харчування викликає різні види захворюваності.

Зміни у меню:

• Більше фруктів, овочів (відповідно до вікової норми);
• Зменшити вживання жирів;
• Зменшити кількість цукру, солі;
• Зменшити кількість споживання хліба;
• Зменшити кількість соку, чаю, какао, компоту;
• зменшити кількість вживання картоплі;
• Збільшити вживання риби, птахів.

Розроблено три способи харчування: аутсорсинг (передача кампанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду), кейтеринг (галузь громадського харчування на виїзд), власне приготування, основна маса навчальних закладів використовує власне приготування, але все залежить від результатів тендерів. У їжі для дітей до 4 років, сіль взагалі не буде.

У харчуванні нами розроблене чотиритижневе сезонне меню, щодня директор ЗДО установи складає меню-розклад, де вказує вік кожної групи дітей, кількість продуктів, повну назву страв, кількість порцій, тепер будуть за масою нетто, а не за масою брутто. Кожна страва затверджена керівником закладу з технологічної карти, потім усе це заносять до  Картотеки страв. У дитячому садку полудень буде замінений вечерею; сніданок обід вечеря.

Є окремі вимоги у харчуванні для дітей із дієтичними потребами (непереносимість лактози, цукровий діабет, харчова алергія) за наявності медичної довідки, де вказані дієтичні потреби дитини.

На розкриття особистісного потенціалу дитини в умовах її соціального розвитку було спрямовано роботу усіх служб дошкільного закладу.

Вивчення особистості дитини відбувалося в таких напрямках:

1. Виявлення особливостей психічного розвитку кожної дитини, що дозволило впливати на темп і зміст освітнього процесу, а також будувати корекційно-розвивальну роботу.

Першою сходинкою роботи працівників закладу є аналіз адаптації дітей. Адже, успішність процесу адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного навчального закладу є важливою умовою для подальшої соціалізації дитини. Входження і звикання дитини до режиму дня, до дисциплінарних вимог, до спілкування з новими дорослими та однолітками є першими випробуваннями у більшому соціумі, поза сім’єю.

Метою дослідження було виявлення успішно адаптованих дітей та таких дітей, які мають труднощі в адаптації.

Для дослідження використано:

•Методику спостереження за новоприбулими дітьми у різних видах діяльності: вільна гра, заняття з вихователем, прогулянки, прийом їжі, сон. Поза увагою не залишився загальний емоційний стан дитини впродовж дня.

•Анкетування батьків з метою вивчення міжособистісних стосунків дитини під час гри, виконання дитиною режимних моментів та особливостей розвитку і виховання.

Були проведені спостереження (під час вільної діяльності дітей, виконання режимних моментів (прийом їжі, відвідування туалетної кімнати, підготовка до сну), на заняттях з музичного виховання, фізкультури, з вихователем, на прогулянці).

Вивчення психологічної готовності дітей проводилося за наступними напрямками:

1. Рівень    розвитку    пізнавальної   активності,    допитливості    під    час організованої пізнавальної діяльності та прогулянках, екскурсіях;
2. Оволодіння елементами навчальної діяльності;
3. Прояви довільної регуляції поведінки: організованість, зосередженість, уважність, самостійність;
4. Готовність до подолання труднощів;
5. Соціальна активність.
   1. Діагностування дошкільників на рівень сформованості знань, умінь та навичок у відповідності до програми.

Для ефективного всебічного вивчення кожної дитини і з’ясування напрямків роботи з вихованцями впродовж навчального року були проведені зрізи з метою виявлення рівня знань, вмінь та навичок вихованців.

Якісний аналіз оцінювання методичних заходів, проведених упродовж навчального року, показав, що всі вони носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів, покращенню якості володіння різноманітними методами роботи

Робота  з   батьками  наших  вихованців  тісно   взаємопов’язана  з   усіма напрямками роботи дошкільного закладу, а саме:

• адміністративно-господарська діяльність: проведення вступної бесіди та інструктажу, проведення благодійних акцій, проведення спільної господарської діяльності, залучення батьків до участі в толоках, облаштуванні території тощо;
• методичною роботою: проведення групових та загальних батьківських зборів, виготовлення куточків для батьків, проведення відкритих переглядів занять тричі на рік, участь батьків у проведенні свят та розваг, домашні завдання для вихованців груп спеціального призначення для дітей з вадами мови;
• психологічна робота: спільна робота з оптимальної адаптації дітей, використання методів діагностування сім’ї (анкети, опитувальники, тести), тренінги для батьків;
• медична робота: ознайомлювальні бесіди про стан здоров’я малюка, консультації з батьками, своєчасність та розповсюдження даних антропометричних змін, рекомендації щодо збалансованого харчування дитини.

З метою задоволення потреб у наданні освітніх послуг протягом року проводилось неодноразове анкетування батьківського загалу на предмет оцінювання роботи колективу. Анкетування батьків засвідчило такі результати роботи дошкільного закладу у співпраці із сім’ями вихованців: результати роботи дошкільного закладу у співпраці із сім’ями вихованців:

• визначення рівня задоволення дітей від відвідування закладу показало, що 83% вихованців закладу відвідують його із задоволенням і тільки 13% в залежності від настрою, та 4% невдоволених реакцією дитини, на що буде спрямовано роботу  тадміністрації.
• рівень задоволеності батьків організацією роботи закладу загалом та складом його працівників довів, що заклад рухається в потрібному напрямку тому що, 88% батьків оцінили рівень нашої роботи, як високий і лише 12% стверджують, що досягнення закладу знаходяться на середньому рівні.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про дошкільний навчальний заклад, змісту Базового компонента дошкільної освіти в Україні, одним з головних завдань, що стоїть перед закладом, вважається взаємодія з сім'єю. Протягом року педагогічний колектив ЗДО працював над питанням модернізації підходів у роботі з родинами та розвитку партнерських відносин між закладом та сім'єю.

Вихователі дошкільного навчального закладу постійно поновлювали інформації в батьківських куточках, залучали батьків до організації освітньо- виховного процесу. Вдало проходили спільні виставки робіт батьків і дітей за різними темами, конкурси малюнків, спільні свята та розваги. Протягом року проводились спільні заходи та виставки.

Таким чином, річний план за 2022 – 2023 навчальний рік був реальним, дозволив досягти поставлених цілей.

Змістовні напрямки освітнього процесу

1. Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку.
2. Формування соціально-громадянської компетентності дітей  дошкільного віку.
3. Створення безпечних умов для всебічного розвитку дошкільника.
4. Гра, як природний ресурс дитини для подолання кризових ситуацій.

Завдання на оздоровчий період

1. Забезпечення оптимального рухового режиму, зміцнення здоров′я дітей влітку, використовуючи сучасні методи оздоровчо-розвивального напрямку та різноманітну дитячу діяльність.
2. Охопити системним оздоровленням дітей дошкільного віку шляхом введення гнучкого рухового режиму та використання цілющого впливу природних засобів і рослинної їжі (соки, вітамінні  чаї, овочеві салати).
3. Активізувати взаємодію педагогів і батьків з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах дошкільного закладу та родини влітку.

РОЗДІЛ 2. Діяльність структур колегіального управління

БЛОК 2.1. Підвищення професійної компетентності працівників

Постійно діючий семінар

Тема:   Правове виховання дошкільників - обов’язкова умова формування життєвої компетентності особистості

Мета: ознайомлення педагогів з правами дитини; попередження насильства над дітьми; навчання педагогів позитивним стратегіям виховання дітей дошкільного віку.

Категорія слухачів : педагогічний персонал закладу.

Керівник : Марія Чиж

Консультації для вихователів

Школа педагогічної майстерності

БЛОК 2.2. Удосконалення професійної творчості Майстер-клас

Мета: надати методичні рекомендації педагогам щодо організації та проведення майстер-класів.

Категорія слухачів : педагогічний колектив дошкільного навчального закладу.

Засідання круглого столу

Самоосвітня діяльність педагогів

Педагогічні ради

Творча група

Тема: Оптимальне перетворення освітнього простору дитячого садка

Мета: надати теоретичну та практичну допомогу педагогічним працівникам по-новому поглянути на освітній простір закладу, своєчасно підлаштувати його під запити дітей, особливості їхнього сприймання та психофізіологічного розвитку.

Керівник: Марія Чиж

БЛОК 2.3. Діагностика, моніторингові дослідження

 Вивчення роботи та професійної компетентності педагогів

РОЗДІЛ 3. Методична діяльність

Організація освітнього процесу відбувається з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи. У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі звертаємо  особливу увагу на такі аспекти:

• організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
• забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Використовуємо синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.

В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки стають партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота здійснюється саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.

РОЗДІЛ 4. Організаційно-педагогічна діяльність

Блок 4.1. Робота з батьками Загальні батьківські збори

Консультації педагогів закладу для батьків, діти, яких не відвідують дошкільний навчальний заклад

РОЗДІЛ 5.Адміністративно – господарська  діяльність

 БЛОК 5.1. Загальні збори колективу Виробничі наради

Рада дошкільного навчального закладу

Рада   трудового   колективу

БЛОК 5.2. Робота комісії з охорони праці

Інструктажі

Охорона життя та здоров’я дітей

РОЗДІЛ 6. ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА - ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Обов’язкові етапи формування внутрішньої системи забезпечення якості:

1. Визначення компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
2. Забезпечення функціонування цих компонентів;
3. Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти для їх подальшого вдосконалення.

Процедура розроблення та затвердження Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти має пройти такі етапи:

1. Створення робочої групи.
2. Розроблення проекту Положення.
3. Попереднє обговорення проекту Положення за участю представників педагогічного колективу та батьків.
4. Доопрацювання проекту Положення (у разі наявності обґрунтованих і доцільних пропозицій і зауважень).
5. Схвалення Положення педагогічною радою закладу освіти.
6. Ознайомлення учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти та процедурами її втілення.
7. Оприлюднення Положення на вебсайті закладу освіти.

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти

1. Загальні положення
   1. Внутрішня система забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) – це сукупність умов, процедур та заходів у закладі дошкільної освіти (далі – ЗДО), що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють різнобічному розвитку особистості. ВСЗЯО ЗДО розбудовується для спрямування та самооцінювання діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.
   2. Положення про ВСЗЯО ЗДО розроблено з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про освіту»; Закону України «Про дошкільну освіту»; Національного стандарту України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженого наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203; наказу МОН України від 16.01.2020 р. № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»; наказу ДСЯО від 30.11.2020 р. № 01-11/71

освіти».

1. Формування ВСЗЯО у закладі відбувається з урахуванням таких етапів:

-визначення компонентів внутрішньої системи;

-забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

-самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу для їх подальшого вдосконалення.

1. Процес створення та реалізації ВСЗЯО ЗДО базується на таких принципах:

-гуманізм, демократизм, людиноцентризм, дитиноцентризм, – моральні принципи відношення до людини як до найвищої цінності; ідеї любові до людини лягають в основу педагогічної практики; вболівання за дитину, її здоров'я, внутрішній світ, життєві ситуації є справжнім виявом любові вихователя до вихованця;

-автономія закладу – самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

-академічна доброчесність – під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності учасники освітнього процесу з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень керуються сукупністю етичних принципів та правил, визначених ст.42 Закону України «Про освіту»;

-академічна свобода – педагогічні працівники мають право на свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі закладу (п.1 ст.54 Закону України «Про освіту»);

-гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності – можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації; система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них;

-забезпечення якості освіти та освітньої діяльності, постійне вдосконалення освітньої діяльності – зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; відповідність фактичних результатів освітньої

діяльності заявленим цілям, виявлення причин відхилень від означених цілей; забезпечення відповідності змінам у освітній сфері, створення нових можливостей;

-цілісність системи управління якістю освіти – взаємопов’язаність всіх компонентів,процесів діяльності закладу, які функціонують як цілісна система;

-державно-громадське управління – дієві відносини, зважена взаємодія з представниками громади міста, громадськими організаціями на засадах

взаємодопомоги; участь батьківської громадськості, органів самоврядування в управлінні закладом.

1. Метою стратегії (політики) забезпечення якості освіти в закладі є:

-гарантування якості дошкільної освіти;

-формування довіри громади до закладу;

-постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на директора ЗДО.

1. Цілі (напрями) розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі:

-підвищення якості освітніх послуг;

-забезпечення довіри до результатів освітньої діяльності закладу;

-створення умов освітнього процесу, які забезпечують партнерство всіх його учасників;

-забезпечення постійного зворотного зв'язку від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначення успішних практик та вчасне реагування на виявлені проблеми;

-прийняття обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

-вдосконалення освітнього середовища, фахової діяльності педагогічних працівників, управлінських процесів закладу;

-забезпечення прозорості діяльності закладу і готовності до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

1. Структура (компоненти) внутрішньої системи забезпечення якості освіти
   1. Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про освіту» ЗДО визначає такі

складові системи забезпечення якості освіти:

-політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі;

-критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;

-забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

-створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

1. Зазначені компоненти ВСЗЯО утворюють чотири основні напрями освітньої діяльності закладу:
   1. Освітнє середовище закладу.
   2. Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду. 3.Фахова діяльність педагогічних працівників закладу.

4.Управлінські процеси закладу.

1. Політика та процедури ВСЗЯО
   1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти закладу орієнтована на:
      1. Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії:

-налагодження конструктивної комунікації між учасниками освітнього процесу;

-розвиток взаємоповаги, вироблення позитивного доброзичливого ставлення та довірливих стосунків між учасниками освітнього процесу;

-забезпечення права вільного вибору;

-розвиток горизонтальної моделі співпраці (на основі рівноправності учасників освітнього процесу);

-забезпечення участі громадського самоврядування у вирішенні питань діяльності закладу;

-участь учасників освітнього процесу закладу у житті місцевої громади;

-розвиток соціального партнерства.

1. Створення в закладі комфортного (раціонального та безпечного) освітнього середовища, універсального дизайну (доступного, безпечного, розвивального, максимально придатного навколишнього середовища) та розумного пристосування, створення інклюзивного середовища (за потребою):

-моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища;

-організація без бар’єрного простору (фізична можливість та зручність потрапляння до закладу, фізична безпека при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад і освітні послуги, що надаються);

-реалізація просвітницьких заходів щодо формування толерантності, неупередженості та недопущення дискримінації;

-налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу тощо.

1. Недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню):

-розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі;

-створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу;

-розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі

освіти;

-розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу тощо;

-створення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування);

-повідомлення підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти.

1. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу:

-нормативно-правове забезпечення (ліцензія на провадження освітньої діяльності, статут закладу, річний план роботи, положення про ВСЗЯО, протоколи педрад, книги наказів, журнали вхідної і вихідної документації, особистого   прийому, звернень);

-кадрове забезпечення (кадровий склад відповідно до штатного розпису, особові справи працівників, система матеріального та морального заохочення, плани підвищення кваліфікації педпрацівників, атестаційні матеріали, матеріали з ТБ та охорони праці тощо);

-навчально-методичне забезпечення (освітня програма, розклад занять, журнали, освітні ресурси);

-матеріально-технічне забезпечення (територія, приміщення закладу, персональніий комп’ютер, інтернет, робочі місця для педпрацівників, туалет тощо).

1. Сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників:

-створення умов для постійного підвищення кваліфікації працівників закладу;

-забезпечення умов для інноваційної роботи в закладі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота);

-сприяння участі педагогічних працівників у реалізації освітніх проектів;

-сприяння участі педагогічних працівників в експертній діяльності;

-організація методичної взаємо-підтримки та обміну досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції тощо);

-взаємовідвідування занять, наставництво тощо;

-забезпечення умов для чергової та позачергової атестації педагогічних працівників

1. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом:

-сучасна мережа Інтернет;

-технічне забезпечення (комп’ютерне);

-ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

-єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання

суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів, системи електронного документообігу в закладі);

-доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу);

-інформаційні ресурси освітнього призначення (бази даних про вихованців та/або працівників закладу, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні мережі тощо).

1. Забезпечення академічної доброчесності (система та механізми) – визначене у розділі 4 цього Положення.
2. Застосування системи внутрішнього моніторингу та самооцінювання для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності:
   1. Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344371. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу. Рівень якості освітньої та управлінської діяльності визначається за вимогами/правилами та напрямами.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

-критерії (підстави для оцінювання);

-індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

-методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

1. Організація самооцінювання передбачає:

-збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;

-узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу;

-обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу (Додаток 1).

1. Напрями оцінювання (відповідно до наказу ДСЯО від 30.11.2020 року № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти»):

• освітнє середовище закладу (безпечність та раціональність облаштування території закладу, стан приміщення закладу, дотримання повітряно- теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, архітектурна доступність території та приміщень будівлі, дотримання питного режиму, створення освітнього середовища, вільного від будь яких форм насильства та дискримінації, формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору тощо);
• здобувачі дошкільної освіти, забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду (наявність затвердженої освітньої програми, формування компетентностей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі, упровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу тощо);
• фахова діяльність педагогічних працівників (використання інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі, узгодження педрадою форм і видів планів педагогів, ефективне планування педагогами своєї діяльності та якість організації освітнього процесу, урізноманітнення форм і методів освітнього процесу, методичне забезпечення закладу, постійне підвищення професійного рівня фахової майстерності педагогічних працівників, налагодження співпраці з батьками та працівниками закладу тощо);
• управлінські процеси закладу освіти (здійснення річного планування, моніторингу виконання поставлених цілей та завдань, формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, ефективність кадрової політики, забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників, організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою, формування та забезпечення політики академічної доброчесності тощо).

3.2.4.Періодичність оцінювання:

- Щорічне самооцінювання діяльності закладу здійснюється за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи річного плану;

-періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням директора (за потребою);

-комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (один раз на 5 років).

1. Відповідальність за оцінювання:

-відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є директор закладу;

-для забезпечення вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом створюється відповідна робоча група, до складу якої можуть входити працівники закладу, представники батьківської та місцевої громади.

1. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

-аналіз документів (статут, річний план роботи, освітня програма, положення про ВСЗЯО, протоколи педрад, книги наказів, журнали вхідної і вихідної документації, особистого прийому, звернень, штатний розпис, атестаційні матеріали, фінансові документи, план підвищення кваліфікації педпрацівників, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

-спостереження педагогічної діяльності (спостереження за проведенням занять, режимних моментів, занять гуртків тощо); спостереження за освітнім середовищем (санітарно- гігієнічні умови, стан та безпека території, майданчиків, приміщень, освітлення, водопостачання, харчування, опалення тощо);

-опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, батьків); інтерв’ю (з педагогами, батьками).

Інструментарій методів збору інформації:

-пам’ятки для аналізу документів (щодо організації освітнього процесу;

фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

-анкети (для педагогічних працівників, батьків);

-бланки спостереження (за проведенням занять, гуртковою роботою, станом території, приміщень, систем, медичним супроводом тощо).

1. Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів:

-високий;

-достатній;

-вимагає покращення;

-низький.

1. Форми узагальнення інформації.

-аналітична довідка;

-письмовий звіт

-усний звіт;

-доповідна записка;

-інформація;

-акт тощо.

1. Управлінське рішення.

Управлінське рішення на основі аналізу отриманої інформації приймається у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, рішення ради закладу, рішення загальних зборів, вказівки (усного розпорядження), усного, письмового доручення, інструкції тощо і

спрямоване на вдосконалення якості освіти в закладі.

4.Забезпечення академічної доброчесності (система та механізми):

-розроблення за участі учасників освітнього процесу, схвалення педрадою та оприлюднення положення (кодексу, правил) про академічну доброчесність в закладі;

-інформування учасників освітнього процесу про принципи, систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

-реалізація передбачених положенням заходів із запобігання академічної не доброчесності в закладі;

-забезпечення вжиття передбачених положенням заходів академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності.

1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає

-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

-надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

-об’єктивне оцінювання результатів освітнього процесу.

1. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

-відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;

-позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

-відмова в присвоєнні педагогічного звання;

-позбавлення присвоєного педагогічного звання;

-позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

1. Напрями, вимоги, критерії та індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрями оцінювання освітніх і управлінських процесів, внутрішньої системи забезпечення якості освіти визначені у п.3.2.3 цього Положення. Вимоги,

критерії та індикатори оцінювання визначені у Додатку 2 до цього Положення відповідно до наказу ДСЯО «Про затвердження Методичних

рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти».

1. Механізм та процедури оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Додаток 1)

Механізм та процедури реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються адміністрації закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі.

Періодичність оцінювання, відповідальність за оцінювання, методи збору інформації, інструментарій, рівні оцінювання, форми узагальнення інформації, управлінське рішення визначені у п. 3.2.4 – 3.2.10. цього Положення.

1. Заключні положення
   1. Учасники освітнього процесу мають знати вимоги Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти ЗДО.
   2. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний         сайт.
   3. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів

педагогічного колективу, які забезпечують ознайомлення з ним батьків здобувачів    дошкільної освіти в обов’язковому порядку.

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗДО схвалюється      педагогічною радою, затверджується та вводиться в дію наказом директора.
2. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені рішенням педагогічної  ради за поданням будь-якого учасника освітнього процесу.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності використовуються  такі методи збору інформації:

-опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

-спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням занять, режимних моментів);

-вивчення документації закладу.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і

управлінських процесів закладу.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю). Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході

анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей. Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими. Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус- групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо. Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім директора, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування закладу. Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

-формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;

-спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;

-роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо- естетична та ін.);

-використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

-комунікацію педагогічного працівника з дітьми;

-організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих у закладі процесів.. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів в закладі, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом. Здійснюючи самооцінювання, заклад має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Маючи автономію, заклад самостійно визначає рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджує інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу розглядаються на засіданні педагогічної ради, обговорюються з представниками батьківської громади. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості заклад оприлюднює результати самооцінювання. Вони включаються до річного звіту про діяльність закладу, який оприлюднюється на вебсайті закладу відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

-прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

-визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів в закладі;

-аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

-аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Додаток 2

План-циклограма внутрішньої системи оцінювання (контролю) якості освітнього процесу

Додаток 3

Плани-циклограми внутрішньої системи оцінювання (контролю) якості процесів функціонування: охорона праці, безпека життєдіяльності, пожежна безпека, цивільний захист, медичне обслуговування, організація харчування

План-циклограма з охорони праці

План-циклограма контролю організації роботи з безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в ЗДО

План-циклограма з цивільного захисту

Основні напрямки підготовки і завдання цивільного захисту

                       План-циклограма з медичного обслуговування

План-циклограма з організації харчування

Перевірка приміщень дошкільного навчального закладу під час контролю організації харчування

ПРОБЛЕМА

Які приміщення має перевірити керівник у ході контролю організації харчування у дошкільному навчальному закладі?

РІШЕННЯ

Під час організації харчування дітей керівник дошкільного навчального закладу має щоденно контролювати різні питання, визначені Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2022 № 298/227 (далі — Інструкція).

У ході контролю організації харчування, керівнику слід перевірити такі приміщення, як:

• харчоблок;
• групові приміщення тощо.

Пропонуємо детальніше ознайомитися з особливостями перевірки цих приміщень керівником дошкільного навчального закладу.

Харчоблок

Харчоблок у процесі організації харчування дітей перевіряють найчастіше, адже у його приміщеннях обробляють продукти харчування і готують страви.

Основними питаннями, які вивчають під час контролю на харчоблоці,

є:

• санітарно-гігієнічний стан;
• використання устаткування та інвентарю;
• поточність виробничого процесу;
• технологія приготування страв;
• обробка сирих і готових продуктів;
• фактична кількість відходів продуктів харчування і продовольчої сировини;
• зняття проб готових страв;
• видача готових страв;
• відбір та зберігання добових проб кожної страви раціону;
• ведення Зошита обліку відходів тощо.

Важливо

Відповідно до норм Інструкції на харчоблоці обов’язково мають бути вивішені графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, а також таблиці, у яких вказано об’єми порцій, що мають отримати діти кожної з вікових груп. Тож керівник дошкільного навчального закладу також контролює ці питання

Окрім того, контролю на харчоблоці підлягають такі питання організації харчування, як:

• дотримання персоналом правил особистої гігієни;
• ведення Журналу здоров’я працівників харчоблоку;
• дотримання температурного режиму під час зберігання продуктів харчування і продовольчої сировини;
• наявність інструкцій щодо миття кухонного посуду, інвентарю та обладнання.

Суворе дотримання санітарних норм і правил зберігання продуктів харчування і продовольчої сировини— це одна з головних гарантій безпечності харчування дітей у дошкільному навчальному закладі.

Інструкцією передбачено, директор  має контролювати умови доставки продуктів харчування і продовольчої сировини до дошкільного навчального закладу, відповідати за якість та асортимент продуктів харчування і продовольчої сировини, за дотримання вимог санітарного законодавства щодо їх зберігання.

Продукти харчування і продовольчу сировину до дошкільного навчального закладу приймає комісія з бракеражу лише за наявності супровідних документів, що підтверджують походження, безпечність і якість продуктів харчування і продовольчої сировини. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, що швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначають у годинах).

Увага

Склад комісії з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини затверджує на початку навчального року керівник дошкільного навчального закладу. До її складу зазвичай входять комірник (завгосп), кухар (або особа, призначена наказом керівника відповідальною за приймання продуктів харчування і продовольчої сировини).

Окрім того, враховуючи вимоги Інструкції, у ході перевірки  беруть до уваги такі питання, як:

• приймання,   зберігання   та   видача   продуктів   харчування   і продовольчої сировини;
• приймання, зберігання тари;
• терміни    реалізації    продуктів    харчування    і    продовольчої сировини;
• облік продуктів харчування і продовольчої сировини;
• ведення Книги складського обліку. До відома

Відповідно до норм Інструкції має бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів — не більше ніж на 20 діб; круп, бобових

• 30 діб

Групові приміщення

Окрему увагу слід приділити контролю організації харчування дітей у групових приміщеннях. Під контроль підпадають, зокрема, такі питання, як:

• дотримання режиму харчування дітей;
• сервіровка столів;
• дотримання графіка видачі їжі;
• відповідність об’єму страв, виданих дітям, встановленим нормам;
• умови харчування дітей;
• культура харчування дітей;
• обсяг відходів їжі.

Важливо

Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З трьохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя їх навчають користуватися виделкою, а на п’ятому — негострим ножем.

Оскільки у групових приміщеннях повинні бути вивішені таблиці, у яких вказано об’єм порцій, що мають отримати діти кожної з вікових груп, то, відповідно, питання наявності і правильності оформлення таких таблиць також підлягає контролю.

Окрім того, керівник дошкільного навчального закладу має звертати увагу в групах на те, як реагують діти на подані їм страви, чи вдаються вихователі до методів заохочення дітей споживати їжу тощо.

Види контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

З огляду на те, що одним із основних завдань колективу дошкільного навчального закладу є охорона життя і здоров’я дітей, надзвичайно важливим є питання забезпечення дітей якісним і збалансованим харчуванням.

Одним із основних нормативно-правових документів, які регламентують порядок організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, є Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2021

№ 298/227 (далі — Інструкція), виконання вимог якої є обов’язковим для працівників дошкільних навчальних закладів.

Відповідальність

Кожен керівник дошкільного навчального закладу має постійно здійснювати контроль організації харчування дітей (далі — контроль), оскільки це невід’ємна частина його посадових обов’язків.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 23.05.2020 № 1/9-396 органи управління освітою вивчають стан організації харчування у дошкільних навчальних закладах:

• під час проведення державної атестації дошкільного навчального закладу (дає змогу комплексно вивчити стан організації харчування в дошкільному навчальному закладі; проводиться не менше одного разу на 10 років, тривалість вивчення — від 3 до 10 днів);
• під час тематичного вивчення (дає змогу скласти уявлення про стан роботи в ряді дошкільних навчальних закладів; тривалість вивчення — 3–5 днів);
• під час вибіркових перевірок (дає змогу детально вивчити одне з питань організації харчування, наприклад виконання норм харчування, виховання культурно-гігієнічних навичок тощо; тривалість — від декількох годин до 3 днів);
• під час оперативного контролю (дає змогу перевірити питання організації харчування дітей, уникнути можливих негативних наслідків; тривалість — від декількох годин до 1 дня).

Відповідно й керівник дошкільного навчального закладу має вивчати як загальний стан, так і окремі питання організації харчування дітей. Від

того, наскільки детально і широко необхідно вивчити питання, залежить і вид контролю. Так, контроль може бути:

• оперативним;
• вибірковим;
• тематичним;
• комплексним.

Пропонуємо детальніше розглянути ці види контролю.

Оперативний контроль

Оперативний контроль проводять, коли виникає потреба розв’язати нагальні питання щодо поліпшення умов харчування дітей, запобігти можливим негативним наслідкам.

Увага

Оперативний контроль є позаплановим заходом

Вибірковий контроль

Зміст вибіркового контролю визначають відповідно до річного плану контролю організації харчування і виробничої необхідності. Вибірковий контроль дає змогу запобігти можливим надзвичайним ситуаціям та забезпечити системність у роботі дошкільного навчального закладу.

Тематичний контроль

Тематичний контроль присвячений вивченню певного окремого питання організації харчування дітей. Зазвичай під час тематичного контролю вивчають:

• ефективність діяльності ради з харчування;
• виконання норм харчування;
• ведення ділової документації з організації харчування;
• доцільність методів і прийомів, які використовують вихователі під час прийому їжі дітьми;
• ефективність співпраці вихователів та медичних працівників з помічниками вихователів, батьками щодо організації харчування;
• рівень сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей.

До відома

Вибірковий і тематичний контроль можуть бути як плановими, так і позаплановими заходами (наприклад, як реагування на результати перевірок радою з харчування чи органами санітарно-епідеміологічної служби)

Комплексний контроль

Комплексний контроль передбачає вивчення всіх питань організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі. Такий контроль проводять, як правило, під час підготовки дошкільного навчального закладу до державної атестації та інших грунтовних планових перевірок.

Додаток 4

План заходів з охорони праці та безпеки життєдіяльності

Додаток 5 План роботи

на літньо-оздоровчий період

Методична робота

Вивчення стану оздоровлення та організації життєдіяльності дітей влітку

Організаційно-педагогічна робота

Методична робота